Що таке Prefetch: чому Windows керується цією текою краще за вас

Кожен чистильник показує C:\Windows\Prefetch як сміття — і кожен помиляється. Prefetch — не забрудження, яке система проґнорувала, а база даних запусків, створена навмисно: її видалення сповільнює саме ті запуски, заради яких її стерли.

Шпаргалка для наступного запуску

Коли програма стартує, Windows записує, які блоки виконуваного файла і його бібліотек справді прочитано з диска, і зберігає цей слід як .pf-файл у C:\Windows\Prefetch. При наступному запуску завантажувач звіряється зі слідом і читає дані в оптимальному порядку — одним великим впорядкованим заходом замість розсипу дрібних читань холодного старту. Тими самими слідами користується ReadyBoot, що розташовує завантажувальні файли на обертових дисках, і служба SysMain — та, що до перейменування в Windows 10 звалася Superfetch, — заздалегідь підтягує часто використовувані блоки в пам'ять. У цій теці немає нічого зайвого: кожен файл — конспект, щоб наступний старт коштував дешевше.

Тека ще й сама доглядає за собою. Сліди прив'язані до хешу шляху виконуваного файла, тож переміщені чи оновлені програми отримують нові сліди, а старі застарівають; система тримає каталог приблизно в тисячі найсвіжіших файлів. На типовій машині — кілька сотень .pf-файлів по десять-двадцять кілобайт, разом п'ять-п'ятнадцять мегабайтів. Ось і вся «проблема», яку чистильники ілюструють червоними смугами попереджень.

C:\Windows\Prefetch зберігає по одному .pf-сліду на часто запускувану програму
Слід фіксує, які блоки диска торкнувся холодного старту
ReadyBoot розкладає за слідами завантажувальні файли на HDD
SysMain заздалегідь підтягує гарячі блоки в пам'ять
Windows сама підрізає теку до тисячі свіжих слідів — мегабайти, не гігабайти

Чому видалення сповільнює, а не прискорює

Зітріть сліди — Windows не здасться, а почне конспектувати заново. Перший запуск кожної програми після чистки йде зі швидкістю холодного старту, і на HDD це різниця між двома і сьома секундами — по разу на кожен застосунок. Другий і третій запуски надолужують, коли накопичаться нові сліди. А теза «Prefetch розпухає», якою все це виправдовують, найслабша: тека сама обмежує себе десятками мегабайтів, і список файлів чистильника це лише підтверджує.

Звичайна примітка: на SSD prefetch нібито не потрібен, бо позиціонування там майже нічого не коштує. Це правда наполовину: Windows часто сама вимикає SysMain на твердотільних системних дисках, але файли-сліди продовжують з'являтися і все одно економлять час запуску, впорядковуючи читання. Видаляти їх — не виграти нічого і втратити трохи при першому старті кожної програми. Єдина виправдана ситуація — пошкоджений слід, через який конкретний застосунок стартує дивно: рідкість, лікується видаленням одного .pf-файла, а не всієї теки.

Питання та відповіді

Чи можна видаляти файли з теки Prefetch у Windows?

Нічого не зламається — Windows збере сліди заново, — але це постріл собі в ногу: перший запуск кожної програми після чистки помітно повільніший, поки не накопичаться нові сліди.

Чи варто вимикати prefetch на SSD?

Ні. Windows сама приглушує SysMain на SSD, тека лишається крихітною, а сліди й далі впорядковують читання під час запуску. Вимикання — твік часів Windows XP, що давно втратив сенс.