Після апгрейду оперативної пам'яті: файл підкачки і кеш на перегляд

Спершу переконайтеся, що Windows взагалі бачить нову пам'ять

Відкрийте «Диспетчер завдань» → «Швидкодія» → «Пам'ять» і прочитайте цифри, перш ніж щось крутити: «Усього» має збігатися з встановленими модулями, а «Зарезервовано обладнанням» — вимірюватися мегабайтами, а не гігабайтами. Якщо в резерві висять гігабайти, класичних винуватців два: вбудована графіка, що відкусила шматок у BIOS/UEFI, і ввімкнений прапорець «Максимальний обсяг» у msconfig — зніміть його та перезавантажтеся. Заодно гляньте «Швидкість»: без профілю XMP або EXPO модулі DDR4 тихенько працюють на 2133 МТ/с, DDR5 — на 4800, і Диспетчер завдань про це чесно доповість.

Потім проганяйте нову конфігурацію під навантаженням, перш ніж їй довіряти: змішаний комплект зі старих і нових модулів — класичне джерело рідкісних, скажених вильотів, і memtest86 за ніч ловить те, чого швидке завантаження не покаже. Пари у правильних слотах також важливі: дві планки в слотах однієї канальності замість спарованих забирають помітну частину пропускної здатності. Спершу перевірка, потім тюнінг — половина історій «після апгрейду комп'ютер став повільнішим» це криво зібраний комплект, а не налаштування Windows.

Файл підкачки: лишіть автоматичним або задайте розмір свідомо

Вимкнення файлу підкачки не змушує Windows «працювати тільки з RAM» — воно прирівнює ліміт фіксації до фізичної пам'яті. Windows видає кожному процесу зобов'язання (commit) — зарезервований адресний простір, куди процес має право писати, — і програми резервують значно більше, ніж реально використовують; без файлу підкачки всі ці резерви одночасно лягають на ваші планки. Важкі «резерватори» — Chrome з десятками вкладок, After Effects, віртуалки, сучасні ігри з оверлеями — починають отримувати відмови у виділенні пам'яті, які виглядають як вильоти, а не попередження. А повний дамп пам'яті при збої, як і раніше, вимагає файл підкачки розміром приблизно з вашу RAM на системному томі; без нього синій екран не пише нічого, і налагодження перетворюється на вгадування.

Правильне налаштування для більшості — те, що вже стоїть: «Автоматично вибирати обсяг файлу підкачки». З 32 ГБ і більше системний файл підкачки зазвичай лишається компактним, бо вивантажувати майже нічого: він існує як запас за commit і місце під дамп, а не як ознака проблеми.

• «Диспетчер завдань» → «Швидкодія» → «Пам'ять» — «Усього», «Швидкість» і «Зарезервовано обладнанням» скажуть більше за будь-який гайд
• Діалог віртуальної пам'яті (sysdm.cpl → «Додатково» → «Швидкодія» → «Параметри» → «Додатково») — не знімайте прапорець автомата
• «Без файла підкачки» — єдиний варіант, який ніколи не окупається: ліміт commit падає до RAM, дампи перестають писатися
• Ручний розмір, якщо дуже хочеться: фіксованих кількох ГБ вистачає; множники з епохи HDD — фольклор, тепер файл лежить на SSD
• Тримайте його на найшвидшому SSD, але на системному томі — інакше після збою не буде дампа для розбору

Поведінка кешу змінюється — і саме в цьому була мета апгрейду

Очікуйте, що кеш стоятиме вище, ніж раніше, і не панікуйте: звільнена пам'ять стає файловим кешем, і Windows віддає її миттєво за першим запитом. Кеш у Диспетчеру завдань — це пам'ять, що приносить користь, а не пропадає марно; підозріла якраз машина, у якої після апгрейду кешу майже немає. І стискати пам'ять Windows почне інакше: з 16 ГБ компресія працювала безперестанку, з 32 ГБ і більше вона часто не вмикається взагалі — стискати має сенс лише коли є тиск.

Заодно відправте на пенсію старі твіки. ReadyBoost був флеш-кешем для систем із HDD і нестачею пам'яті — на SSD із 32 ГБ він буквально нічого не робить. Реєстрові хаки на кшталт DisablePagingExecutive родом із 32-бітної Windows і сьогодні не змінюють нічого вимірюваного. SysMain краще лишити в спокої: на HDD-машині він реально прискорює запуск програм, а на SSD його ціна така мала, що вимкнення — ритуал, а не рішення. Апгрейд дав вам запас; найкращий твік — перестати платити податок на твікерство.

Питання та відповіді

Читайте також