Точка відновлення проти резервної копії: що захищає кожна

Що насправді лежить у точці відновлення

Точка відновлення — це знімок стану системи: вулики реєстру, системні файли, драйвери й частина налаштувань програм, зафіксовані через тіньові копії як набір відмінностей від попереднього знімка. Документи, зображення й усе інше у вашому профілі туди свідомо не входять: після відкату файли не зачеплені — що водночас означає: не захищені. Програми, встановлені після точки, часто ламаються: їхні файли лишаються, а записи реєстру й драйвери відкочуються. Бюджет місця невеликий — Windows типово відводить кілька відсотків диска, — і старі точки видаляються в міру заповнення, тож точка відновлення — це парашут, а не архів.

Який інструмент для якої біди

Механізми покривають різні відмови, і вибір неправильного в невідповідний момент перетворює поганий вечір на поганий місяць. Список нижче підбирає під біду інструмент, який її справді лікує. Зверніть увагу, як рідко той самий рядок покриває два сценарії.

• Поганий драйвер або оновлення зламали завантаження чи графіку: точка відновлення — відкочує системні файли й реєстр за хвилини, не чіпаючи даних
• Шифрувальник зашифрував файли: резервна копія — і краще офлайн, бо сучасні штами першим ділом вимітають тіньові копії
• Ви видалили або перезаписали документ: копія чи «Історія файлів» — у точках відновлення особистих файлів не було й немає
• Твік реєстру або «чистильник» угробили Windows: точка відновлення — це якраз той шар стану, який вона знімає
• Сам диск умирає або помер: копія — на мертвому диску вас не врятує нічого, включно з усіма його точками відновлення
• Windows у порядку, але машини немає — викрали, затопило, згоріла: копія, що зберігається в іншому місці й хоч раз перевірена справжнім відновленням

Що дає копія, чого не дасть жодна точка відновлення

Справжня копія дає три речі, яких у точки не буде ніколи: історію версій, щоб зіпсований минулого тижня файл існував у минулотижневому вигляді; географічну віддаленість, щоб пожежа або шифрувальник у хмарному акаунті не забрав обидві копії разом; і перевірене відновлення — єдиний доказ, що копія взагалі існує. Класична формула — 3-2-1: три примірники даних, на двох різних носіях, один поза домом, — і Windows полегшує перші два через «Історію файлів» із зовнішнім диском. З «Відновленням системи» тим часом варто провести п'ятихвилинну перевірку: після деяких функціональних оновлень і на частині фірмових машин воно опиняється вимкненим, а тягнутися по парашут, який так і не поклали, — поганий день. Чесна схема — мати й те, й інше: точки, щоб дешево скасовувати системні експерименти, і копії, щоб переживати катастрофи, бо вони відповідають на різні запитання про ту саму машину.

Питання та відповіді

Читайте також