Вбудовані засоби Windows проти чистильників: що показали тести

Де вбудовані виграють беззастережно

«Параметри» → «Система» → «Пам'ять» і класичне «Очищення диска» (cleanmgr) з кнопкою «Очистити системні файли» — єдині інструменти, яким Microsoft довіряє королівські коштовності: Windows.old після великого оновлення, залишки роздачі оновлень, старі точки відновлення й теневі копії. Після великого апгрейду версії один такий прохід стабільно повертає десятки гігабайтів — сторонні утиліти його не переграють, бо сторонним до цих файлів ходу немає.

Те саме зі сховищем компонентів: WinSXS росте циклами оновлень, і єдина санкціонована чистка — StartComponentCleanup із DISM. Чистильник, що обіцяє «глибоко почистити WinSXS» власноруч, або викликає той самий DISM під капотом, або видаляє те, що Windows Update знадобиться потім — і різниця між цими двома варіантами — це різниця між інструментом і кувалдою. Наше правило після десятиліття тестів: системний шар — вбудованим; усе інше — дивіться нижче.

Де окремі чистильники реально відпрацьовують

Щойно ви спускаєтеся нижче системного шару — вбудовані сліпнуть: «Контроль пам'яті» принципово не заглядає в %APPDATA% і %LOCALAPPDATA% сотень застосунків, якими ви справді користуєтесь. Саме там живе перестворюваний мотлох: дампи збоїв OBS на сотні мегабайтів, шейдерні кеші під кожну версію драйвера GPU, webcache кожної крамничної Electron-програми, кеш Spotify, осиротілі теки встановлювачів драйверів. Окремий чистильник існує, щоб розпізнавати сотні таких родин, показувати повний шлях кожного файла, який пропонує видалити, і повторювати прохід за розкладом.

Чесне розкриття карт: ми робимо Kleaner PRO — окремий чистильник, тож зважайте на інтерес; але тест, який ми застосовуємо до будь-якого чистильника, включно зі своїм, один і той самий. Показує він кожен шлях перед видаленням? Обмежується перестворюваними даними? Лишає системний шар інструментам, яким він належить? Чесний результат на наших тестових машинах: вбудовані збирають великі одноразові шматки, окремий чистильник додає постійний струмочок із кешів застосунків, невидимих для Storage Sense, і ніхто не б'є іншого на його території.

• Кеші застосунків у %APPDATA% і %LOCALAPPDATA% — по кожному користувачеві, і Storage Sense туди принципово не дивиться
• Шейдерні кеші — перестворюються після кожного оновлення драйвера GPU, по грі та по версії драйвера
• Дампи збоїв і старі логи — один .dmp від OBS може переважити всю теку temp
• Осиротілі теки встановлювачів — пакети драйверів GPU, що розпаковуються в ProgramData і не прибирають за собою
• Кеші браузерів за профілями — кожен Chromium-застосунок несе свій, а браузери множаться

Категорія, що показала плацебо: чистка реєстру

Ми міряли, бо обіцянка завжди одна — «швидше завантаження, швидші програми»: час завантаження системи й запуску застосунків до і після чистки реєстру, на трьох машинах. Різниця жодного разу не піднялася над шумом: реєстр — це кількасот мегабайтів, Windows читає потрібні ключі пачкою при завантаженні, а «осиротілі» записи коштують мікросекунди, яких ніхто не відчуває. А ціна ризику справжня: «виправлення» реєстру — класичний спосіб чистильникам ламати робочі системи, і ремонт закінчується перевстановленням.

Друге чесне застереження: чистка — це не швидкість. Чистка вирішує проблеми «диск заповнений» і спричинені ними гальма — Defender сканує мотлох, браузери захлинаються розрослими кешами, SSD ніде розгорнутися. Якщо машина гальмує при 200 ГБ вільного місця, причина в іншому, і жоден чистильник — ні тієї, ні іншої породи — її не знайде. Підбирайте інструмент під шар: системний — вбудованим, мотлох застосунків — перевіреному чистильнику, реєстр — нікому.

Питання та відповіді

Читайте також